Пікассо і Моне, музеї Ватикану, зворушлива архітектура й старовинна історія, «Вічне місто» – саме так називають Рим. І перша подорож для студента-переможця конкурсу «Срібний мольберт» від засновників Гран-прі Роберта та Наталії Бровді! Що відчув Ігор, які емоції вирували і що найголовніше для себе зрозумів він після цієї подорожі? Чим надихнувся і що вразило найбільше! Ми щиро ділимося з вами враженнями, які впродовж трьох днів відчув і пережив цей юнак!

– Ігоре, вітаю! Перше Гран-прі конкурсу «Срібний мольберт» – і ось, ця омріяна для багатьох учасників статуетка у тебе в руках! Що ти відчув у цю мить? Які емоції вирували?

– Коли я отримав Гран-прі «Срібного мольберта», то, напевно, перші 20 хвилин навіть не розумів, що сталося. Коли читав умови участі, інформацію про призові фонди, тоді про подорож навіть не мріяв. Тому, отримавши Гран-прі, почував себе таким розгубленим, наче це не зі мною сталося! Якщо чесно, цікаві були відчуття. А потім прийшла шалена радість!

– Як готувався до поїздки? Яку інформацію одержав від організаторів і чим доповнив свій щоденний маршрут?

– Зазвичай, готуючись до подорожі, дуже детально все обмірковую – квитки, особисті речі, вивчаю маршрут, це мене дуже втомлює, якщо відверто. Але цього разу ні про що турбуватися не довелося, бо оргкомітет про все подбав: мені придбали квитки, описали маршрути, навіть до таких подробиць, на який вид транспорту сідати і на якій зупинці виходити. Також я отримав детальну інформацію про музеї, галереї, де і що цікаве можна побачити. Тому я лише читав усе і готувався. Велике спасибі тим людям, які працювали над моєю подорожжю!

– Рим – столиця Італії, де вирує справжній дух італійського народу, запашна кава, гарячий круасан на сніданок, неймовірні музеї, галереї, скульптури і архітектурна краса! Де побував? Що вразило і запам’яталося?

– Вирушаючи до Риму, я навіть не знав, із чого починати, адже це таке унікальне місто! Тут є все, що тільки схоче побачити митець, починаючи від епохи Відродження й закінчуючи сучасним мистецтвом. Тому для мене все було захопливим – усі сім музеїв, які вдалося відвідати, вразили.

Узагалі, якщо відверто, то за порівняно стислий період часу вдалося побачити дуже багато чого, абсолютно кожний музей без винятку унікальний. Коли побачив Ватиканський музей – подих захопило в прямому сенсі цього слова! Дихати не міг, так вражаюче! Кілька разів вертався на Віллу Боргезе – це величезний парк майже в центрі міста, такий гарний, що аж дух захоплює, у ньому розташовані три галереї. Потрапив, уявіть собі, на велику виставку Клода Моне! Дуже мріяв про це. Ще пощастило на власні очі побачити великого Пабло Пікассо – уявіть собі експозицію майже з 80 картин Майстра! Галерея сучасного мистецтва Риму взагалі приємно шокувала, я провів у ній більше чотирьох годин: це така галерея, по якій можна кілька днів ходити й напевно що цього буде мало… 

Тому якщо відповідати, що вразило, то відверто – вражало все! Просто по вулиці йдеш і кожну хвилину ловиш себе на думці, що тебе і це хвилює, і те, і така споруда, і той балкон, і ось іще щось нове… Увесь Рим – захоплююче місто! Просто неймовірне!

– Що для тебе значила ця подорож як для творчої людини?

– Це незабутні відчуття, можливість познайомитися з шедеврами, отримати море емоцій. Це було дуже круто!

– Чи брав ти з собою фарби і пензлі? Що народжувалося у твоїх думках, коли ти вільно гуляв вулицями цього старовинного міста?

– Я взяв пастель, олівці, ручки, але коли потрапив у таке розмаїття краси – різного типу, жанру, характеру – я просто розгубився, не міг нічого зробити! У мене там склалося  відчуття, що все це вже описано, змальовано видатними митцями – що я ще можу додати? Я навіть не можу пояснити це, але там мені було шкода витрачати час на щось інше, крім вражень! 

– Що в твоїй творчій душі відбувається наразі? Які плани? Амбіції?

– Якщо відверто, то після подорожі до Риму я ще не оговтався, намагаюся зібрати думки до купи… Звичайно, маю намір малювати, повно амбіцій! Думаю про майбутні виставки, є задумки робіт, які хочу написати… Дуже надихнувся!

– Кілька побажань для наших майбутніх студентів конкурсу «Срібний мольберт»?

– Я би побажав таке: не ставте здобуття премій основною ціллю! «Срібний мольберт» – це місце, в якому студенти мають у першу чергу відпочити, творити вільно, а не хвилюватися і думати над тим, добре виходить чи ні, вдасться перемогти чи не вийде. Треба розслабитися, насолоджуватися, знайомитися, вчитися, спілкуватися з відомими художниками… Одне слово – робити те, що вмієш, і так, як умієш! Саме такого побажання мені не вистачало, я хотів би, щоб мені таку фразу сказали ще під час першого «Срібного мольберта».

– Ти наша перша «ластівочка» у подорожах до Європи! Ми з великим нетерпінням чекаємо народження твоїх нових творів мистецтва! Пишаємося тобою і бажаємо великого натхнення, подальших вершин і перемог!

© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art
Фото: Alessandra Zucconi