Наступна новина

Захар Шевчук: «Сказати, що Париж мене надихнув – це нічого не сказати!»

Попередня новина

09 грудня 2017
Sample pic

З романтичного Парижу повернувся наш лауреат Гран-прі Захар Шевчук. Ейфелева вежа, Лувр і Центр Помпіду, старовинні вулички і просто неймовірна атмосфера – всі ці емоції ще вирують в душі юнака. І ми перші, з ким він щиро ділиться своїми враженнями!


2-1.jpg — 686.81 kB

– Bonjour, Захар! Ти ж із Франції приїхав, тому вирішили саме так тебе привітати! Як воно – взяти головну відзнаку «Срібного мольберта»? Були якісь відчуття щодо Гран-прі?

– Bonjour! (Усміхається. – Авт.). Отримувати нагороди, звісно, дуже приємно, адже відчуваєш, що ти чогось вартий і те, що ти робиш, знайшло свого глядача. Для митця є важливим діалог не тільки свій із твором, а й діалог твору з глядачем. Про будь-які нагороди навіть і не задумувався та не розраховував.  А коли при оголошенні Гран-прі назвали моє ім’я, пережив неймовірні емоції!

– Як відреагував, коли дізнався саме про Париж? Були якісь асоціації в тебе з цим містом?

– Цікаво, що з призових міст я отримав саме Париж – якраз там я ще не був! Це був точно знак! Звісно, якісь уявлення про це романтичне місто були, та побачити на власні очі – це ж зовсім інше! Перш за все, на думку спадає Ейфелева вежа та Нотр-Дам де Парі з типових картинок Парижу, але те, наскільки вишукана атмосфера самої архітектури міста та про красу панорам ніхто не попереджав! І навіть погода не змогла зіпсувати вражень.


2-5.jpg — 186.09 kB

– Чи відчув себе місцевим, снідаючи щоранку французьким сніданком? На якій мові спілкувався? З якими думками прокидався і як планував свій день?

– Не можу сказати, що одразу відчуваєш себе місцевим, та все ж французькі круасани з кавою це щось! Особливо, коли ти снідаєш саме в Парижі. Проблем із комунікацією не було, адже всі працівники громадських закладів знають англійську мову. Плани на всі дні продумав ще до поїздки і не даремно, бо місць і музеїв багато, а часу обмаль – хотілося встигнути все. Тому кожного вечора знав, де буду завтра і в передчутті нових вражень лягав спати.

– Наскільки енергетично тобі підходить Париж? Наприклад, подорожуючи, кожна людина для себе відзначає: це «МОЄ» місто і я хочу сюди повертатися ще багато разів» або «ось тут мені сподобалося, але менше». Поділися своїми відчуттями!

– Перше враження було більш приємним, ніж я собі уявляв. Мабуть, за цей період не встиг повністю зрозуміти своє ставлення, з часом, я думаю, воно більше сформується, але те, що хотілося б повернутися – то це точно. Цікаво побувати у Парижі в більш теплий період року, думаю, тоді він ще більш романтичний.


4-1.jpg — 253.18 kB

– Мені здається, що творчій людині обов’язково захочеться намалювати це місто, закоханій – зізнатися в коханні, а які мрії чи бажання з’явилися у тебе? Хочеться творити? Є ідеї?

– Сказати, що поїздка мене надихнула, замало – це не сказати нічого. Така краса міста, стільки музеїв, роботи улюблених авторів у такій кількості не можуть залишити байдужим! У самому Парижі часу не було, а щойно приїхав до аеропорту, то, чекаючи на літак, одразу дістав блокнот і малював, малював!


13-1.jpg — 316.85 kB

– Поділися з нами враженнями щодо організації подорожі. Де побував, чим надихнувся? Як планував свій день?

– У планах було відвідати ключові музеї, тому, проаналізувавши їх розклад роботи, будував плани на ці дні. Був у Центрі Помпіду, Луврі, в музеях д’Орсе, Оранжері та музеї сучасного мистецтва. Звертав увагу на те, в який день музей працює найдовше – того дня і йшов. Прогулювався містом у першій половині дня, поки сонячно, але блукати красивими вуличками нічного Парижу, заглядаючи на різноманітні святкові ярмарки, було дуже приємно. Так пройшовся на Монмартрі місцями, де колись так само гуляли відомі художники, та попив каву у кав’ярні «Два млини», де працювала головна героїня фільму «Амелі». Відвідав Люксембурзький парк та Ейфелеву вежу, роздивився з усіх боків Нотр-Дам. Вдалося навіть потрапити до Паризької академії мистецтв. А на одній із центральних вулиць випадково натрапив на будинок із яскравою вивіскою, у якій ішлося про те, що тут працює 59 художників і кожен може зайти подивитися, – це я й зробив і всім раджу.

– Які думки або плани на майбутнє сформувалися після подорожі? Чи буде відчуватися присутність французького духу у твоїх творах? Після твоєї розповіді хочеться замовити квиток і втекти у незаплановану відпустку! Здається, я вже занурилася в цей неймовірний світ мистецтва, галерей, музеїв, і відчуваю присмак французької кави!

– Не знаю, чи з’явиться аромат Франції в роботах, та все ж вражень і емоцій зібрав стільки, що вистачить надовго.


4-3.jpg — 318.37 kB

– Якими будуть твої побажання наступним конкурсантам, які так само, як і ти, переможуть і отримають Гран-прі?

– Хочу побажати, щоб кожен учасник конкурсу проявив себе без найменшого страху. Нехай кожен почуває себе абсолютно розкутим, для цього й існує цей конкурс, де кожен може бути маскимально чесний і робити те, у що він вірить.

– Класні й атмосферні фото, емоційна розповідь, дякуємо, Захаре! Ти так натхненно про все розповів, що ми ніби побували з тобою у Парижі! Радіємо за тебе і бажаємо творчих успіхів, нових проектів, великого бажання творити і надихати нас!

© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art

Наступна новина

Захар Шевчук: «Сказати, що Париж мене надихнув – це нічого не сказати!»

Попередня новина

Адреса:
88000 м. Ужгород, пл.
Жупанатська, 1 офіс 7
Графік роботи:
пн-пт: 9.00 – 18.00
сб-нд – вихідні
Менеджер конкурсу:
+38 (063) 101-33-13
Знайди нас в:
  Facebook
  Youtube
  Instagram